1-е Послание к коринфянамГлава 11 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Хочу |
|
4 Всякий |
|
5 |
|
6 Ибо |
|
7 Итак |
|
8 Ибо |
|
9 и |
|
10 Посему |
|
11 Впрочем |
|
12 Ибо |
|
13 |
|
14 Не |
|
15 но |
|
16 А |
|
17 |
|
18 Ибо, |
|
19 |
|
20 Далее, |
|
21 ибо |
|
22 Разве |
|
23 |
|
24 и, |
|
25 Также |
|
26 Ибо |
|
27 |
|
28 Да испытывает |
|
29 Ибо, |
|
30 Оттого |
|
31 Ибо |
|
32 Будучи же |
|
33 Посему, |
|
34 А |
1-е до коринтянРозділ 11 |
|
1 |
|
2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав. |
|
3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог. |
|
4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову. |
|
5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена. |
|
6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається! |
|
7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава. |
|
8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка, |
|
9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка. |
|
10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів. |
|
11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка. |
|
12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога. |
|
13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита? |
|
14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього? |
|
15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй. |
|
16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі. |
|
17 |
|
18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю. |
|
19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені. |
|
20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю. |
|
21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається. |
|
22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́! |
|
23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб, |
|
24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“ |
|
25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“ |
|
26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде. |
|
27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої! |
|
28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. |
|
29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! |
|
30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли. |
|
31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б. |
|
32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом. |
|
33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного. |
|
34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́. |
1-е Послание к коринфянамГлава 11 |
1-е до коринтянРозділ 11 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав. |
|
3 Хочу |
3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог. |
|
4 Всякий |
4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову. |
|
5 |
5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена. |
|
6 Ибо |
6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається! |
|
7 Итак |
7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава. |
|
8 Ибо |
8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка, |
|
9 и |
9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка. |
|
10 Посему |
10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів. |
|
11 Впрочем |
11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка. |
|
12 Ибо |
12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога. |
|
13 |
13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита? |
|
14 Не |
14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього? |
|
15 но |
15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй. |
|
16 А |
16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі. |
|
17 |
17 |
|
18 Ибо, |
18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю. |
|
19 |
19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені. |
|
20 Далее, |
20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю. |
|
21 ибо |
21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається. |
|
22 Разве |
22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́! |
|
23 |
23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб, |
|
24 и, |
24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“ |
|
25 Также |
25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“ |
|
26 Ибо |
26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде. |
|
27 |
27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої! |
|
28 Да испытывает |
28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. |
|
29 Ибо, |
29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! |
|
30 Оттого |
30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли. |
|
31 Ибо |
31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б. |
|
32 Будучи же |
32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом. |
|
33 Посему, |
33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного. |
|
34 А |
34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́. |